Леся Вознюк
БІЛИЙ СНІГ
Білий сніг невпинно сипав,
падав, йшов, кружляв, летів.
Я стояв, очима кліпав,
познайомитись хотів.
Крокував я з ним у ногу,
у кишені набирав,
через місто на дорогу
аж до лісу проводжав.
Сніг лишив мені на згадку
санки, лижі, ковзани,
а ялинці – білу шапку,
щоб не мерзла до весни.
Наталка Поклад
ПОДАРУНКИ
Ми сиділи при вечері,
раптом прочинились двері,–
і, всміхаючись чомусь,
на порозі став дідусь.
Він вклонився і прорік:
– Я, панове, Новий рік.
Всі задумуйте бажання –
виконаю без вагання.
Тато мовив: – Турпохід!
Мама: – Ні, до пірамід!
Я гукнув: – До Мозамбіку!
– А мені прошу мобілку! –
закричав малий Тарас. –
Я дзвонитиму до вас.
Роман Скиба
ЗАТИШНИЙ ВІРШИК
Білий зайчик білим вушком
Притулився до подушки –
Хай собі дріма…
Білосніжна завірюха
У вікно замерзле дмуха,
Бо ж таки зима…
І подушка білосніжна,
Та вона на дотик ніжна,
Обігріта сном…
У подушці повно пуху,
В зайця теж – пухнасте вухо:
М’яко їм обом…
Леся Антонова
ОНУКОВА КОЛЯДОЧКА
Гей, бабуню, відчиняй!
Та онука зустрічай!
Буду-буду-буду вам
я колядувати,
щоб жили із дідусем,
наче молодята.
Щоб у душах і серцях
завжди квітло літо
і не знали ні ангін,
ні радикуліту.
Щоб жили ви стільки днів,
як листків на гіллі,
й станцювали гопака
на моїм весіллі!
Грицько Бойко
СНІГОБУД
Снігобуд! Снігобуд!
Наробили ми споруд
Носить сніг дітвора –
У дворі росте гора.
З снігу робимо цеглини,
Кладемо високі стіни.
Ти замерз? Ану ходім
Будувати сніжний дім!
Василь Заєць
НОВОРІЧНА ЛІЧИЛКА
Сніговію, снігограю,
Зупини сніжинок зграю,
Щоб морозко не блукав
Та до нас мерщій попав,
Подарунки розділив,
За лічилку похвалив.
Микола Ведмедеря
ГАРНА БАБА СНІГОВА
Гарна баба снігова:
В баби біла голова,
Очі – дві вуглинки,
Носик – із морквинки.
Та цікаво для малечі,
Нащо торба через плечі?
Просто так. Зима мине,
Сонце вигляне ясне.
Баба вирушить туди,
Де сніги і холоди.
