Оксана Кротюк
ЛІТЕЧКУ, ЗАЦВІТИ
Літечку, літечку, зацвіти,
Солоденьких ягідок уроди.
Умивай їх росами рано-рано,
Поки небо зорями іще вбрано.
Зігрівай їх сонечком тепло-ясно,
Поливай їх дощиком рясно-рясно.
Будуть, як намистечко, у траві
Красуватись ягідки лісові.
Роман Юзва
В ЛУЗІ
Як же влітку не радіти?
В небі – сонце, в лузі – квіти.
І трава навкруг зелена
Так і лащиться до мене.
В небі жайворон, як дзвоник,
А в траві стрибає коник.
Я за ним біжу завзято,
Хочу коника впіймати.
Вже ось-ось його торкаю,
Він лиш – стриб! – і вже немає.
Не знайти його ніколи,
Бо зелений має колір.
Надія Степула
ЯСЯ Й ПОЛУНИЧКИ
Яся любить полунички,
у яких червоні личка,
і тому бабусю кличе:
– Бабцю, йдім до полуничок!
Мовить лагідно бабуся:
– Рано йти іще, Янусю.
Ще зелені полунички,
недостиглі, невеличкі.
Але Яся не зважає,
бабцю просить, умовляє,
обнімає і цілує.
– Я їх,– каже,– помалюю!
Олекcа Палійчук
АЛЛО!
Знову літечко прийшло,
знову їдемо в село.
Гей, дідусю і бабусю,
зустрічайте нас,
алло!
Хай стрічають у селі
ячмені і картоплі,
гречка, соняхи, ожина,
і порічки, і малина,
полуниця запашна,
вишні, сливи і черешні,
мак, цибуля і, нарешті,
лопухи та бузина.
Хай стрічають у селі
козенята і кролі,
каченята і курчата,
кошенята, цуценята,
ластів’ята і джмелі.
Знову літечко прийшло,
знову їдемо в село.
Гей, дідусю і бабусю,
зустрічайте нас,
алло!
Марія Познанська
ЛІТО НАСТУПАЄ
В сад прийшли під вишню ми
Ранньою порою:
Нас умили гілочки
Свіжою росою;
Стали рвати вишеньки
Із самого ранку,–
На солодке вишеньки
Будуть до сніданку.
Рвали, рвали вишеньки
Кожний поодинці,
А нарвали вишеньок
Кожен – по корзинці!
Чисті-чисті вишеньки,
Наче їх помито…
За червоні вишеньки
Уклонімось літу.
Галина Демченко
ЧЕРВЕНЬ
Здрастуй, червню! Здрастуй, літо!
Люба сонячна пора.
Колоситься в полі жито,
Загоряє дітвора.
Червоніють полуниці
Соковиті, запашні,
В хаті зовсім не сидиться.
Ой, які хороші дні!
Геннадій Горовий
СОРОМ’ЯЗЛИВА СУНИЧКА
На галявці весняній
Виросла суничка:
Біла хусточка на ній,
Зелена спідничка.
– Яка гарна в нас сестричка! –
Трави шепотіли.
Засоромилась суничка
І почервоніла.
Роман Скиба
ПРО СМАЧНЕ…
Сині в мене руки і сорочка,
І язик, звичайно, синій теж…
Бачиш те ось дерево в садочку? –
Там шовковиць більше не знайдеш!..
Людмила Савчук
ХОДИТЬ ЧЕРВЕНЬ
Ходить червень по землі,
Ходить – не ліниться.
Підрум’янив щічки він
Вишням, полуницям.
Буйні трави на ланах
У покіс складає.
Ходить червень по землі,
Літо починає.
Марія Чумарна
ЗЕЛЕНІ СВЯТА
Клечається світ в зелене –
Листочками липи й клена,
Звиваються у віночки
Дванадцяти трав голосочки:
Що рутоньки та барвіночку,
Що м’ятоньки та василечку,
Рум’яноньку і любисточку,
Деревію-столисточку.
Береза із вітром грається,
У кола гіллям сплітається:
А дівонькам – розплітати,
В берези долі питати.
Клечається світ в зелене –
Зелене свято у мене!
І ще у моєї черешні,
Що ягідки родить вперше…
Максим Рильський
ДІВЧИНА
Бджілки золотисті
В квітах літають,
Роси перлисті
З трав опадають.
З золота зіткане сяєво ллється,
Ліс в нім купається, листя сміється.
В шатах зелених
Вийшла дівчина,
В косах студені
Роси-перлини.
З золота зіткане сяєво ллється,
Ліс в нім купається, листя сміється.
В квітах барвистих
Дівчина сяє,
В оченьках чистих
Сонечко грає.
З тих оченяток маєво ллється…
Дівчина літом веселим зоветься…
Марія Познанська
ВЕСЕЛКА
Чорна злива стояла стіною:
Страшно й сумно було в тій порі!
Та усмішкою ніжноясною
Засміялась Веселка вгорі.
Затремтіла у розпачі злива –
І розсипалась чорна імла…
А Веселка, весела, вродлива,
Вже півнеба за мить обняла!
Промінці дарувала барвисті –
Їх ловила й ловила земля.
У краплинах води – як в намисті –
Засміялися луки й поля.
Олександр Олесь
РАЙДУГА
Райдуга з неба злетіла,
Райдуга впала на землю,
Барвами вкрила долину,
Плава і в’ється над нею,
Ніжно її обіймає,
Ясно всміхається сонцю,
Крила йому простягає…
Райдуга з неба упала,
Райдуга впала на землю…
Віра Паронова
ШОКОЛАДКА
З неба сонечко пече,
Припікає.
На пісочку я лежу,
Засмагаю.
Як додому повернусь,
Скаже татко:
„Здрастуй, донечко моя,
Шоколадко!”
Віра Паронова
МЕДУЗИ
В морі цар Нептун живе.
Дуже любить він желе.
Це желе із бахромою
Плава у воді за мною.
Гарне і прозоре диво
Так пече, немов кропива.
Ви вже здогадались, друзі,
Не желе це, а медузи.
Віра Паронова
ПАЛАЦ
Із пісочку золотого
Будував палац я довго…
Бачу, боком до води
Краб біжить. „Іди сюди!
Хочеш у палаці жити?
Будем гратись і дружити”.
Краб відмовив: „Ой, нізащо!
Жити у воді найкраще!
Я пірну у глибину –
Під камінчиком засну!”
Анатолій Загрудний
ЛІТО
Літо, літо золоте
Витіває роси
Та з пшениченьки плете
Україні коси.
Виглядає з-поміж віт
Вишнями в садочку,
Одяга на цілий світ
Сонячну сорочку.
Любов Зоряна
ЧЕРВЕНЬ
Заплелись в степу баштани
І шануються каштани,
Підростають лелечата,
Їм тісною стала хата.
Полуниці манять живо,
Й кіт ласує цю поживу.
Літо бродить по калюжах,
Бешкетує дуже-дуже.
Ліна Біленька
ВЗЯЛО СОНЦЕ ПРОМІНЧИК
Взяло сонце промінчик
Та й зробило гребінчик,
Щоб у морі всі хвилі
Причесать на дозвіллі.
Хвилі ж так пустували,
Що промінчик зламали,
Непричесані ходять
З вітровищем у згоді.
Геннадій Горовий
ПІСЕНЬКА ЛІТА
Іди, срібний дощику, поливай
І земельку-матінку напувай.
А ти, красне літечко,– зігрівай.
Хай співає весело рідний край.
Я вклонюсь крилатому вітерцю,
Щоб розніс по світу він пісню цю.
Леся Вознюк http://vozniuk.com/lesia/
ОГІРОЧКИ
На городі у Оленки
Огірочки – отакенькі.
Поховались в холодочку
Оксамитових листочків.
Огірочки просять дощик
Принести водиці горщик.
Борис Чіп
ПЕРШИЙ ДЕНЬ ЛІТА
Було уранці літо літенятком,
Обсипаним веснянками кульбаб.
По сонячних, аж золотих кульбабках
Стеливсь джмеля густий медовий бас.
Ставок од сяйва мружився і хлюпав
На берег білий-білий од піску.
З тополі вітер пух ласкавий скуб
І землю застеляв ласкавим пухом.
Увечері по-іншому було:
Кульбаби сонні очі постуляли,
А літо зовсім спати не лягало –
Всю ніч зірками й місяцем цвіло.
Володимир Лучук
ДИКИЙ МАК
Джміль ромашці
щось на вухо
пошептав
і – полетів...
Дикий мак
хотів підслухать,
не розчув –
почервонів.
